1. (у фізиці, хімії) Стан речовини, за якого вона набуває структуру піни; властивість рідини утворювати стійку або нестійку піну внаслідок насичення газом або іншим агентом.
2. (переносно, книжн.) Властивість бути легким, повітряним, ефірним; стан, що характеризується відсутністю щільності, матеріальності, наближенням до нечуттєвої, ідеальної форми.