Значення
-
(у фізиці, хімії) Стан речовини, за якого вона набуває структуру піни; властивість рідини утворювати стійку або нестійку піну внаслідок насичення газом або іншим агентом.
-
(переносно, книжн.) Властивість бути легким, повітряним, ефірним; стан, що характеризується відсутністю щільності, матеріальності, наближенням до нечуттєвої, ідеальної форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпіненість, р. розпіненості, д. розпіненості, з. розпіненість, о. розпіненістю, м. розпіненості, к. розпіненосте