розпаскудження

1. Дія за значенням дієслова “розпаскудити”; перетворення чогось на щось потворне, огидне, морально чи естетично відразливе.

2. Стан чогось, що було розпаскуджено; результат такої дії, що характеризується втратою первісної форми, гармонії, чистоти або гідності.

3. (переносно) Процес морального чи духовного виродження, занепад, деградація, що супроводжується втратою позитивних якостей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |