1. (про одяг) Дуже розстібнутий, розхристаний, неохайно відкритий.
2. (переносно, про людину) Неохайно вдягнений, з розхристаним одягом; розхристаний.
3. (переносно, розм.) Розкутий, розв’язаний, що дозволяє собі занадто багато; розбещений.
Словник Української Мови
Буква
1. (про одяг) Дуже розстібнутий, розхристаний, неохайно відкритий.
2. (переносно, про людину) Неохайно вдягнений, з розхристаним одягом; розхристаний.
3. (переносно, розм.) Розкутий, розв’язаний, що дозволяє собі занадто багато; розбещений.
Приклад 1:
ПЕРВЕРЗІЯ 22 снігу, мій розпанаханий плащ, метляння шалика, нова сорочка, запах нової сорочки, печених каштанів, гострих приправ, запах іще там чогось, якихось жінок, чоловіків, що плинули поруч, музика з-за рогу, стиск у грудях, — я зупинився менш ніж на мить, та де там, я не зупинявся, я просто зрозумів — але яке «зрозумів», коли це зовсім не те слово, і «відчув» не те слово, і ніхто мені не підкаже потрібного слова — я прочув чи що, якісь великі зміни, бодай одну, щось таке… її звати Ада, а його доктор Різенбокк, приватна урологія в Поссенгофені. І вони везуть мене до Венеції’своїм автом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”