розпалубник

[rozpɑlubnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розпалубник — спеціальний інструмент у вигляді металевого стрижня з загнутим кінцем, що використовується в будівництві для розпалублення — демонтажу дерев’яних або металевих опалубочних щитів після тверднення бетону.

  2. Розпалубник — робочий у будівництві, який займається розбиранням (розпалубленням) опалубки після набутня бетоном міцності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпалубник, р. розпалубника, д. розпалубникові, з. розпалубника, о. розпалубником, м. розпалубникові, к. розпалубнику

Більше записів