розорятися

1. Втрачати майно, статок, засоби до існування; ставати злидарним, бідним.

2. Зазнавати великих фінансових втрат, банкрутувати (про підприємство, господарство тощо).

3. Розпадатися, руйнуватися, приходити в запустіння (про житло, будівлю, поселення).

4. Розкидатися, розвалюватися, втрачати цілісність (про те, що було зібрано, складно).

Приклади:

Приклад 1:
Який би я не був п’яний, я завжди був тихий і смирний, тільки плакав, щоб ніхто не бачив, за своїм селом та Констанцівю… І було непри&мно, коли деякі козаки п’яними починали розорятися, битись і кричати так, що їх доводилось зв’язувати.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”