1. (у фізиці, матеріалознавстві) Пов’язаний з рентгенофазовим аналізом, тобто методом дослідження структури речовини, заснованим на вивченні дифракції рентгенівських променів на кристалічній решітці для визначення фазового складу матеріалу.
2. (як складова терміна) Стосується техніки, обладнання чи результатів, отриманих за допомогою рентгенофазового аналізу (наприклад: рентгенофазова спектрометрія, рентгенофазове дослідження).