1. Властивість або стан роз’єднання, відсутність зв’язку, єдності або контакту між частинами цілого, явищами, поняттями або людьми.
2. У техніці, електротехніці: характеристика з’єднання, що дозволяє його роз’єднання без руйнування; здатність деталей, вузлів або електричних контактів до неодноразового з’єднання та роз’єднання.
3. У логіці та філософії: відношення між поняттями або судженнями, за якого вони не мають спільних елементів обсягу або змісту; несумісність.