опускати

Приклад 1:
Високі, вони обидва дивилися один на одного рівно, і нікому із них не доводилося очей ні опускати, ні піднімати. Князь Острозький сказав: — Гетьмане, даю вам тисячу коней, і тікайте.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
— не скажу, нi, ще не скажу, скажу аж перегодом, за мiсяць, а раз сказавши, повторюватиму ледь не щохвилини: за браком iнших, мiсткiших слiв — коли нема такої цистерни, аби замiряти бездонний колодязь, зостається раз у раз опускати й витягати те саме дитяче цеберко, — моно‑тоннiсть повтору, рипiння корби: я люблю тебе. Я люблю тебе.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Як стали опускати труну у яму, то вiд Настi подали двадцять аршинiв нерозрiзаних рушникiв та на них i впустили домовину… i що то! Увесь народ так i голосить!
— Самчук Улас, “Марія”