рознарядка

1. Документ, що встановлює розподіл (розклад) робіт, завдань, обов’язків або ресурсів між виконавцями, підрозділами чи періодами часу.

2. У радянській плановій економіці — документ, що визначав завдання (наряд) на виробництво або поставку продукції для конкретного підприємства, а також розподіл робочої сили.

3. Розклад, графік чергувань або виконання певних обов’язків (наприклад, рознарядка чергувань у навчальному закладі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |