розмикач

[rozmɪkɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Пристрій у електричних колах, призначений для ручного або автоматичного розмикання (відключення) ланцюга, тобто розриву електричного зв’язку; вимикач, що працює на розмикання.

  2. Технічний пристрій або механізм, що забезпечує роз’єднання, відокремлення одних частин конструкції чи системи від інших (наприклад, у транспортних засобах, агрегатах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розмикач, р. розмикача, д. розмикачеві, з. розмикач, о. розмикачем, м. розмикачеві, к. розмикачу

Більше записів