Древослів

Словник Української Мови

розмірність

Буква

1. Властивість об’єкта, що виражається числом незалежних параметрів (вимірів), необхідних для опису його положення або стану; число вимірів простору або фігури (наприклад: тривимірний простір має розмірність три).

2. У математиці та фізиці — формальна числова характеристика простору, системи або фігури, що визначає кількість незалежних координат для опису точки в цьому просторі (наприклад: топологічна розмірність, розмірність фракталу).

3. У переносному значенні — масштаб, важливість, значущість чогось, ступінь прояву якості (наприклад: розмірність проблеми, розмірність особистості).

Приклади вживання

Приклад 1:
Додатковий член dt dФB− , який відрізняєть- ся від нуля тільки у разі зміни магнітного потоку через поверхню dS повинен розмірність Він і визначає ЕРС інду- кції iε : dt dФB iε −= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Порівнюючи цей вираз з формулою, яка зв’язує силу струму I в провіднику і густину j  струму провідності, а саме ( ) ∫∫ == SS dSjSdjI n  , бачимо, що t Dn ∂ ∂ має розмірність густини струму. Максвелл запропонував назвати в и- раз t Dn ∂ ∂ густиною струму зміщення: t Djзм ∂ ∂=  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Матеріальний потік має розмірність: обсяг, поділений на час. Матеріальний потік, віднесений до певного моменту часу, називається матеріальним запасом.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів