1. (про місце, простір) Стало пустим, безлюдним, порожнім; втратило колишнє населення, життя або наповненість.
2. (переносно, про людину, обличчя, погляд) Втратило вираз, життя, емоційне наповнення; стало відсутнім, невиразним, спустошеним.
Словник Української Мови
Буква
1. (про місце, простір) Стало пустим, безлюдним, порожнім; втратило колишнє населення, життя або наповненість.
2. (переносно, про людину, обличчя, погляд) Втратило вираз, життя, емоційне наповнення; стало відсутнім, невиразним, спустошеним.
Приклад 1:
Вже зовсім опустіло село. Хати потонули в вечірньому тумані; курява уляглась по дорозі; замовкли голоси і крики, немов відвічна пустиня пожерла все життя сеї долини.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”