1. Такий, що виявляє розмірковування, обдумування; обміркований, обдуманий.
2. (Про людину) Схильний до розмірковування, обережний у вчинках; розважливий.
розміркований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він, розміркований хлопець, має цілковиту рацію, — але як цього всього доскочити? Базилевський, коли ми залишились на самоті, просив ради, як йому повестися — пропонують йому їхати до Берліна і відбути там курс спеціального навчання для праці в системі держави, тобто майбутньої укр-ї держави.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикментик () |