Значення
-
Процес надання чомусь предметної, конкретної форми; втілення абстрактної ідеї, задуму, почуття тощо у реальний, відчутний об’єкт, явище або дію.
-
У філософії та соціальних науках — процес, в результаті якого міжособистісні відносини, якості чи діяльність людини сприймаються як незалежні, відчужені, речові сили або товари.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опредметнювання, р. опредметнювання, д. опредметнюванню, з. опредметнювання, о. опредметнюванням, м. опредметнюванні, к. опредметнювання