опредметнитися

1. Набути конкретного, матеріального вираження; втілитися в чіткі форми, стати предметним, відчутним.

2. (У філософії) Стати предметом, об’єктом для пізнання або практичної діяльності; опозиційне до “оприроднитися”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |