Значення
-
Надавати чомусь ознак предмета, робити предметним, матеріальним; втілювати абстрактну ідею, почуття, ставлення тощо у конкретній, відчутній формі.
-
У філософії: розглядати явище, процес або духовну реальність як самостійний, незалежний предмет, що існує поза людиною та її діяльністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я опредметнюю, ти опредметнюєш, він опредметнює, ми опредметнюємо, ви опредметнюєте, вони опредметнюють