1. Властивість або стан того, що є розміркованим; зваженість, обдуманість, поміркованість у думках, словах або вчинках.
2. (рідк.) Здатність до глибокого міркування, аналізу; розсудливість.
розміркованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |