Прикметник, що стосується процесу розмітки, призначений для неї або використовується при розмічуванні.
У техніці та виробництві: призначений для нанесення розмітки, ліній, позначок на поверхні матеріалу, заготовки тощо (наприклад, розмічувальний інструмент, розмічувальна плита).
У мовознавстві та комп’ютерній лінгвістиці: пов’язаний з процесом або системою анотування (розмітки) тексту спеціальними тегами, що позначають граматичні, семантичні чи інші властивості мовних одиниць (наприклад, розмічувальна схема, розмічувальний корпус тексту).