опроче

1. (діал.) Крім, за винятком, окрім когось або чогось; понад те, що вже є.

2. (заст.) Інакше, по-іншому, в інший спосіб.

Приклади:

Приклад 1:
О п р о ч е — (все) інше («Опроче добре»); крім того («Опро-че образованих людий і межи мужчинами так мало»). Ордунок — порядок («коні були в мене в ордунку, цісар міг сідати»).
— Зеров Микола, “Камена”