розмічення

1. Дія за значенням дієслова “розмічати”; нанесення міток, позначок, меж на щось для орієнтування, поділу або впорядкування.

2. (спец., інформ.) Процес або результат додавання до даних (тексту, зображень, аудіо, відео) спеціальних міток, анотацій або тегів, що ідентифікують їх зміст, структуру або семантику для подальшої машинної обробки, аналізу та навчання штучного інтелекту.

Приклади:

Приклад 1:
Розмічення може виконуватись такими метода- ми: за табличними даними на вертикальному розмічувальному стенді за допомогою штангенрейсмуса; за копірами або пантографами; за до- помогою кальки або світлокопій; прямим фотографуванням; фото- контрактним методом у випадках, коли конструкторський плаз прозо- рий, а поверхня заготовки покрита світлочутливим шаром; за люміно- форним методом, при якому лінії плазу заповнюються люмінофорною сумішшю, а поверхня шаблону покривається світлочутливим шаром; за допомогою копіювально-фрезерних автоматів з одночасним фрезеру- ванням контуру. Залежно від призначення застосовується три види шаблонів – ос- новні, виробничі й еталонні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”