Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмарин, р. розмарину, д. розмаринові, з. розмарин, о. розмарином, м. розмарині, к. розмарине
Походження слова (Етимологія)
Слово «розмарин» походить від латинського «ros marinus», що буквально означає «морська роса». Ця назва, ймовірно, пов’язана з тим, що рослина має свіжий зелений колір, наче вкрита росою. Латинське слово складається з двох частин: «ros» (роса), що споріднене з українським «роса», та «marinus» (морський), що походить від «mare» (море), спорідненого з українським «море». В українську мову слово потрапило через німецьке посередництво (німецьке «Rosmarin»). Також існує форма «розмай», яка виникла в результаті контамінації зі словом «розмай» (що означає «простір, роздолля»).