опосередкувати

1. Робити щось не безпосередньо, а через посередника, проміжну ланку або засіб; бути посередником у чомусь.

2. У філософії (за Геґелем): перетворювати на момент розвитку, включати в процес розвитку як проміжну ланку; також — виражати, втілювати ідею, абсолютний дух у конкретних формах буття.

Приклади:

Відсутні