розмареність

[rozmɑrɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “розмарений”; стан, коли хтось розмарився, занурився у мрії, фантазії або замисленість, що супроводжується відірваністю від реальності, несхопленістю, неуважністю.

  2. Розсіяність, неуважність, несхопленість як наслідок поринування у мрії або замисленості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розмареність, р. розмареності, д. розмареності, з. розмареність, о. розмареністю, м. розмареності, к. розмареносте

Більше записів