опосередкування

[oposɛrɛdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “опосередкувати”; надання чомусь непрямого, небезпосереднього характеру, здійснення чогось через посередника або проміжну ланку.

  2. Філософський та соціологічний термін, що означає процес, який виникає між взаємодіючими суб’єктами, об’єктами або явищами, виступаючи зв’язуючою, перетворюючою ланкою, за допомогою якої здійснюється їхній взаємний вплив, пізнання або розвиток.

  3. У логіці та мовознавстві — непряме вираження думки, поняття або відношення через систему інших понять, знаків або символів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опосередкування, р. опосередкування, д. опосередкуванню, з. опосередкування, о. опосередкуванням, м. опосередкуванні, к. опосередкування

Більше записів