1. Який перебуває у стані мрійливості, задумливості, відірваності від реальності; задуманий, зажурений.
2. Який виражає мрійливість, задуму або свідчить про них; сповнений мрій.
розмарений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Паріс мовчить, розмарений, поглядає на царський двір. Тепер, либонь, ті світозорі очі сльозою пойнялись.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |