опосередковуючий
[oposɛrɛdkoʋujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(дієприкметник теперішнього часу від дієслова “опосередковувати”) Такий, що служить посередником, засобом для досягнення, здійснення або вираження чогось; що передає, виражає щось не безпосередньо, а через якийсь інший елемент, явище чи процес.
-
(у філософії, соціології) Такий, що існує або функціонує не прямо, а через низку проміжних ланок, опосередкувань; що відображає зв’язки між явищами чи процесами, які не є очевидними.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опосередковуючий, р. опосередковуючого, д. опосередковуючому, з. опосередковуючого, о. опосередковуючим, м. опосередковуючім