розложитися

1. Розпастися на складові частини, елементи; розділитися, роз’єднатися внаслідок природних процесів або хімічних реакцій (про речовини, органічні матеріали тощо).

2. (перен.) Втратити внутрішню єдність, цілісність; розпастися, розвалитися (про колектив, організацію, систему).

3. (розм.) Втратити дисциплінованість, організованість; стати млявим, апатичним, пустити все на самоплив.

4. (хім.) Зазнати хімічної реакції розкладання, перетворитися на простіші речовини.

5. (мат.) Бути представленим у вигляді суми, добутку або комбінації простіших складових (про число, функцію, многочлен).

Приклади вживання

Приклад 1:
Опинившися на тім важнім, хоч дуже небезпечнім плаю, Максим Беркут велів товариству на хвилю розложитися і спочити, аби набрати сил до трудного діла. Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: дієслово () |