1. Закінчити життя, померти (зазвичай урочисто або книжново); спочити.
2. Заснути, відпочити після праці, втоми; лягти спати (застаріле або книжне).
3. Перен. Припинити активну діяльність, існування; занепасти, застигнути (про явища, установи тощо).
опочити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Час опочити, пророче: більше нема вороття в пекло? Пророче, намарне: світу — півночі й півдня.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: дієслово () |