розламання

[rozlɑmɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін, що позначає процес руйнування, розколювання, подрібнення чогось твердого (наприклад, гірської породи) у результаті прикладення сили або внутрішнього тиску.

  2. У медицині — стан або процес розламування, роздроблення кістки; синонімічне до “перелому”.

  3. У переносному значенні — різкий розпад, роздроблення, втрата цілісності чогось монолітного (наприклад, соціальної структури, системи поглядів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розламання, р. розламання, д. розламанню, з. розламання, о. розламанням, м. розламанні, к. розламання

Більше записів