1. Який став м’яким, розм’яклим, втратив форму від вологи або вологи з теплотою; розмоклий, розкислий.
2. Який став млявим, безсилим, апатичним; розквашений (про людину).
розквашений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— те простолюдне “жiнка” в устах українських мужчин завжди пороло їй слух, але тут — тут вона б не гзилася, з усмiшкою ступила б, як iз журнальної обкладинки, у своєму шикарно просторому кармазиновому пальтi од “Лiз Кларбон” i чорних, гармошкою, чобiтках на височенних пiдборах, у розквашений дощами чорнозем — чи що там у них, глей?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прикментик () |