обезкрилювач

[obɛzkrɪljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Спеціальний пристрій або технічний засіб, призначений для механічного пошкодження або повного зняття крил у птахів (переважно сільськогосподарської птиці) з метою обмеження їх пересування.

  2. Засіб (хімічний, біологічний), що призводить до втрати здатності літати в комах, птахів або інших крилатих тварин шляхом впливу на розвиток або структуру крил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обезкрилювач, р. обезкрилювача, д. обезкрилювачеві, з. обезкрилювач, о. обезкрилювачем, м. обезкрилювачеві, к. обезкрилювачу

Більше записів