Значення
-
Процес приведення чого-небудь з консервованого, законсервованого стану в робочий або експлуатаційний стан; зняття консервації.
-
У техніці, промисловості: комплекс робіт із підготовки до експлуатації обладнання, техніки, об’єктів, що були законсервовані (захищені від корозії та інших зовнішніх впливів) на час простою.
-
У військовій справі: приведення техніки, озброєння або об’єктів інфраструктури, що перебували на довгостроковому зберіганні (консервації), до боєготового або експлуатаційного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розконсервація, р. розконсервації, д. розконсервації, з. розконсервацію, о. розконсервацією, м. розконсервації, к. розконсерваціє