розкочування

[rozkot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслів «розкочувати» та «розкочуватися»; набігання, розгортання, розкручування чогось, що має циліндричну або згорнуту форму.

  2. У техніці та механіці — початкова стадія руху транспортного засобу або механізму, коли колеса або інші елементи починають обертатися з місця, набираючи обертовий імпульс.

  3. Переносно — про початок, активний розвиток або поширення якогось явища, процесу, дії (наприклад, розкочування кампанії, проєкту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкочування, р. розкочування, д. розкочуванню, з. розкочування, о. розкочуванням, м. розкочуванні, к. розкочування

Більше записів