розкочування

1. Процес дії за значенням дієслів «розкочувати» та «розкочуватися»; набігання, розгортання, розкручування чогось, що має циліндричну або згорнуту форму.

2. У техніці та механіці — початкова стадія руху транспортного засобу або механізму, коли колеса або інші елементи починають обертатися з місця, набираючи обертовий імпульс.

3. Переносно — про початок, активний розвиток або поширення якогось явища, процесу, дії (наприклад, розкочування кампанії, проєкту).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |