розкаталогізація

[rozkɑtɑloɦizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес видалення бібліографічних записів про видання з електронного каталогу бібліотеки, зазвичай у зв’язку з вибуванням фізичних примірників з фонду (наприклад, через ветхість, втрату, моральне застаріння).

  2. У ширшому сенсі — систематизоване вилучення об’єктів (документів, товарів, матеріалів) з облікової системи або каталогу з метою підтримки його актуальності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкаталогізація, р. розкаталогізації, д. розкаталогізації, з. розкаталогізацію, о. розкаталогізацією, м. розкаталогізації, к. розкаталогізаціє

Більше записів