оберіг

[obɛriɦ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Традиційний український символічний знак, орнамент або предмет (наприклад, вишивка, розпис, прикраса), якому приписується магічна сила захищати людину, житло чи майно від злих сил, лиха, хвороб та негараздів.

  2. Обрядовий хліб, коровай або спеціально випечений обрядовий виріб із тіста у формі сонячного кола, символу достатку та захисту, який готували на весілля, народження дитини чи інші свята.

  3. Загальна назва для будь-якого предмета, дії або слова, що вважається захисним амулетом, талісманом, засобом оборони від небезпеки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оберіг, р. оберега, д. оберегові, з. оберіг, о. оберегом, м. оберегові, к. оберегу

Більше записів