Древослів

Словник Української Мови

оберіг

Буква

1. Традиційний український символічний знак, орнамент або предмет (наприклад, вишивка, розпис, прикраса), якому приписується магічна сила захищати людину, житло чи майно від злих сил, лиха, хвороб та негараздів.

2. Обрядовий хліб, коровай або спеціально випечений обрядовий виріб із тіста у формі сонячного кола, символу достатку та захисту, який готували на весілля, народження дитини чи інші свята.

3. Загальна назва для будь-якого предмета, дії або слова, що вважається захисним амулетом, талісманом, засобом оборони від небезпеки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бог морів пісками оберіг, Шумовиння дав, навчив вмирати. Але пес не пустить на поріг Навіть голос до своєї хати.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Приклад 2:
Найвищий показник вмісту гумусу (0 – 20 см – 2,28–2,31 %) відмічено у варіанті з унесенням 10 т/га гумінового добрива, де приріст до контролю за вирощування сорту Оберіг Харківський склав 0,10 %, а с орту Лосинівське – 0,13 %. За сумісного внесення гумінового добрива 10 т/га і мінеральних добрив N 50P25K60 приріст до контролю складав 0,03 – 0,11 %, а за внесення 15 т/га гною – 0,08 – 0,10 % відповідно.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів