оберігання

[obɛriɦɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “оберігати”; захист, охорона когось або чогось від шкоди, небезпеки, згубних впливів.

  2. У культурологічному та етнографічному контексті — комплекс традиційних обрядових дій, замовлянь, символічних предметів (наприклад, вишиванки, рушники, оберіги), призначених для магічного захисту людини, житла, майна від злих сил, хвороб, лиха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оберігання, р. оберігання, д. оберіганню, з. оберігання, о. оберіганням, м. оберіганні, к. оберігання

Більше записів