Значення
-
(розм.) Починати гудіти, видавати гучний, низький звук, схожий на дзижчання великого комаха або роботу мотора; ставати дуже гучним, посилюватися (про звук).
-
(перен., розм.) Починати активно діяти, рухатися; розгорятися, набирати обертів (про процес, подію, діяльність).
-
(перен., розм.) Про людину: починати говорити багато, швидко та емоційно, часто з обуренням; розговоритися, розлаятися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розгуджуюся, ти розгуджуєшся, він розгуджується, ми розгуджуємося, ви розгуджуєтеся, вони розгуджуються