1. Розігнати, змусити розійтися (про тварин, птахів, комах тощо).
2. Розігнати, змусити розійтися натовп людей, юрбу.
3. Перен. Розігнати, ліквідувати, знищити (про явище, стан, утворення).
Словник Української Мови
Буква
1. Розігнати, змусити розійтися (про тварин, птахів, комах тощо).
2. Розігнати, змусити розійтися натовп людей, юрбу.
3. Перен. Розігнати, ліквідувати, знищити (про явище, стан, утворення).
Відсутні