Древослів

Словник Української Мови

розгудити

[rozɦudɪtɪ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розігнати, змусити розійтися (про тварин, птахів, комах тощо).

  2. Розігнати, змусити розійтися натовп людей, юрбу.

  3. Перен. Розігнати, ліквідувати, знищити (про явище, стан, утворення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгудити, р. розгудитів, д. розгудитам, з. розгудити, о. розгудитами, м. розгудитах, к. розгудити

Більше записів