розгромлюватися

1. Зазнавати поразки, бути розбитим, знищеним (про військо, армію тощо).

2. Зазнавати повного краху, провалу, руйнування (про організацію, план, систему тощо).

3. Розвалюватися, розпадатися на частини, втрачати цілісність (про предмети, споруди).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |