1. (діал.) Уважно подивитися, роздивитися, оглянути щось.
2. (діал.) Розглянути, обміркувати, обдумати щось.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Уважно подивитися, роздивитися, оглянути щось.
2. (діал.) Розглянути, обміркувати, обдумати щось.
Приклад 1:
Та монашок їм розглядіти не вдавалося, було видно лише білі мури та коричневу цегляну дзвіницю, що стирчала з-за мурів, як Якова шия… — Хабіджа, малесенька, — голосом пана Ясельського ніжно сказав Петро. — Тепер, будь-що-будь, а я тебе здихаюсь!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”