Значення
-
Велике військове об’єднання кочових народів (переважно тюркського походження), а також розпоряджений військовим способом кочовий табір, столиця такого об’єднання (наприклад, у монголів, татар).
-
Первісно — ставка, головний табір, резиденція хана у кочових народів Євразії (наприклад, Золота Орда).
-
Перен. Недисциплінована, шумна юрба натовпу; ватага.
-
Перен., зневажл. Велика кількість, натовп когось (зазвичай із відтінком осуду).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орда, р. орди, д. орді, з. орду, о. ордою, м. орді, к. ордо