розганяння

1. Дія за значенням дієслова “розганяти” — примусове видалення, виселення когось із певного місця, припинення зібрання, мітингу тощо, часто з використанням сили.

2. Процес, у результаті якого щось (наприклад, хмари, туман) розсіюється, зникає.

3. Розмовне: різке збільшення швидкості руху транспортного засобу; розгін.

Приклади вживання

Приклад 1:
І саме це уперте розганяння інтригувало людей несамовито, збільшуючи юрбу все більше. Але ніхто не здогадувався, в чому річ, бо… Бо якби люди здогадались — то кинулись би врозтіч з усіх ніг.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |