розгалужувач

[rozɦɑluʒuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Пристрій або компонент у технічних системах (електричних, мережевих, трубопровідних тощо), призначений для розподілу, розгалуження основного потоку (електричного сигналу, даних, рідини) на кілька незалежних напрямків.

  2. Елемент у програмуванні або обчислювальній техніці, який забезпечує розгалуження логіки виконання програми (наприклад, умовний оператор if або switch) або розподіл потоку даних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгалужувач, р. розгалужувача, д. розгалужувачеві, з. розгалужувач, о. розгалужувачем, м. розгалужувачеві, к. розгалужувачу

Більше записів