розетка

[rozɛtkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Пристрій для підключення електроприладів до мережі, що має отвори для штепсельної вилки та контакти, зазвичай вмонтований у стіну або на шнурі.

  2. Декоративна деталь у вигляді стилізованого круглого квітка з розпущеними пелюстками, що використовується в архітектурі, меблях, ювелірних виробах.

  3. Невелика тарілка або підставка, часто з заглибленням, призначена для варення, джему, меду або під склянку.

  4. Візерунок, орнамент або елемент у формі кола, що розходиться від центру симетричними променями, пелюстками або листям.

  5. В ботаніці — тип листкової розетки, коли листя щільно розташоване на короткому стеблі біля поверхні землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розетка, р. розетки, д. розетці, з. розетку, о. розеткою, м. розетці, к. розетко

Більше записів