Значення
-
Послідовник таємного філософсько-містичного товариства (ордену), що виникло в Німеччині на початку XVII століття та проголошувало ідеї духовного вдосконалення людини через пізнання божественних та природних таємниць, символом якого був хрест із трояндою в центрі (лат. Rosa Crucis).
-
Учень, адепт або прихильник вчення розенкрейцерів, що поєднує елементи герметизму, кабалістики, алхімії та християнської містики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розенкрейцер, р. розенкрейцера, д. розенкрейцерові, з. розенкрейцера, о. розенкрейцером, м. розенкрейцері, к. розенкрейцере