роздовбтися

1. Розколотися, розбитися на частини від удару, розсипатися (про тверді предмети).

2. Перен., розм. Розгубитися, втратити здатність діяти або мислити через паніку, здивування, втому тощо.

3. Перен., груб. Дістати серйозні пошкодження, загинути (про живу істоту).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |