1. Розпастися на частини від удару, падіння або іншого сильного впливу; розколотися, розтрощитися.
2. Зазнати аварії, катастрофи (про транспортний засіб); зруйнуватися внаслідок падіння або зіткнення.
3. Зазнати поразки, бути розгромленим (про військо, команду тощо).
4. Розсіятися, зникнути (про хмари, туман, мряку).
5. Розпастися, припинити існування як єдине ціле (про колектив, угруповання, сім’ю).
6. Розділитися на частини, втратити цілісність (про масовий захід, суцільну лінію тощо).
7. Дістати травми, пошкодження тіла внаслідок падіння або удару; розігнатися і впасти, наштовхнувшись на щось.