розчистка

[rozt͡ʃɪstkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін у дорожньому будівництві та гірничій справі, що означає процес видалення зайвих мас (ґрунту, породи, снігу, сміття тощо) для підготовки території або відновлення проїзду/проходу; очищення.

  2. (Сільське господарство) –

    У сільському господарстві — процес очищення поля від чагарників, пнів, каміння для подальшої обробітки землі або заснування насаджень.

  3. (Ботаніка) –

    У лісовому господарстві — ділянка лісу, очищена від деревного приросту, підліску та чагарників.

  4. (Менеджмент) –

    Переносно — рішучі дії щодо усунення перешкод, зайвих ланок у будь-якій системі або процесі; радикальне наведення порядку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчистка, р. розчистки, д. розчистці, з. розчистку, о. розчисткою, м. розчистці, к. розчистко

Більше записів