Значення
- (Хімія) –
Властивість речовини розчинятися в певному розчиннику, що виражається максимальною кількістю речовини, яка може розчинитися в даній кількості розчинника за певних умов (температури, тиску).
- (Хімія) –
Кількісна характеристика цієї властивості, що визначається як концентрація насиченого розчину даної речовини в даному розчиннику.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчинність, р. розчинності, д. розчинності, з. розчинність, о. розчинністю, м. розчинності, к. розчинносте