1. У спосіб, що свідчить про розбещеність, моральну розпусту; безсоромно, розпусно.
2. Надмірно зіпсовано, зіпсуто через потурання примхам, бажанням; зіпсовано через відсутність виховання або дисципліни.
розбещено
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виведи по дорожнього на рівну дорогу, та вона для сліпих і кульгавих – спокуса й спотикання, а тим, хто йде розбещено й непрямо, – горе, труд і хвороба.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |